- удушення
- —————————————————————————————уду́шенняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
удушення — (вду/шення), я, с. Дія за знач. удушити і удушитися … Український тлумачний словник
вдушення — див. удушення … Український тлумачний словник
задавлювати — юю, юєш, недок., рідко, задави/ти, давлю/, да/виш; мн. зада/влять; док., перех. 1) Придавлюючи або стискуючи кого небудь, навалюючись на когось, умертвляти. 2) Заподіювати смерть, стискуючи горло; душити. || розм. Викликати удушення (про хворобу … Український тлумачний словник
задавлюватися — ююся, юєшся, недок., рідко, задави/тися, давлю/ся, да/вишся; мн. зада/вляться; док. 1) Умирати, гинути від удушення. •• Задави/сь ти! уживається як лайливий вираз. 2) тільки недок. Пас. до задавлювати … Український тлумачний словник
суфокація — ї, ж. Задушення, удушення; різко виражена асфіксія, спричинена стисненням або закупоркою дихальних шляхів … Український тлумачний словник